Важко не погодитися з тим, що дитячий садок - своєрідна модель дорослого суспільства: з правилами соціальної поведінки, дисципліною, вибором ролі в суспільстві собі подібних. І якщо ви після довгих роздумів все ж таки вирішили віддати малюка в дитячий садок, то в першу чергу варто подумати про те, як допомогти йому адаптуватися в абсолютно нових для нього умовах.
Ось кілька простих рекомендацій, дотримання яких допоможе вашому малюкові безболісно пережити стресовий період:
Передусім, слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі, особливо якщо це стосується раннього вставання – не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години. Цим ви значно полегшите дитині процес звикання до садка.
Добре, коли зацікавите дитину ще до відвідування нею дитячого садка, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок із дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя у садочку. Корисно читати книжки, в яких зображені дитячі садки. З картинок можна досить просто і доступно, а головне наочно розповісти, як у дитячому садку цікаво і те, що там багато іграшок, дівчаток, хлопчиків. Але дітей туди вихователька бере тільки великих і хороших.
Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (корисно навчити користуватися горщиком, відучити від їжі із пляшечки з соскою, одягатися й роздягатися, охайно складати свій одяг, їсти, тримаючи ложку і пити з чашки).
Дуже важливо навчити дитину гратися, адже такий природний для неї тип діяльності дає можливість відволіктися від думки про батьків і формує в неї "ділову форму спілкування" з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки та способи дії з нею (з чашки напувати ляльку чи ведмедика, у ліжечку лялька спатиме).
Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них: навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
Надавайте значну увагу розвитку мовлення, адже дитина зможе висловити власні бажання, повідомити про свої потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідати на запитання простим "так" чи "ні".
Прагніть оформити дитину в дошкільний заклад хоча б за два тижні до виходу матері на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини в дитячому садку. Спочатку, перший тиждень-два, не залишайте дитину в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім не просто звикнути до суспільних вимог. Допоможіть їй.
Не можна залякувати дитину садком — це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого середовища. Дуже хороший ефект дає такий цікавий прийом: дитині з усією можливою серйозністю оголошується: "Ах, погано себе ведеш - значить в дитячий садок не підеш! ". Батьки не змушують йти дитину в дитячий садок, а, навпаки, методом від супротивного, карають його відсутністю внаслідок поганої поведінки. Це дуже дієвий метод, діє, як правило, безвідмовно. На жаль, частіше буває навпаки - батьки говорять: "Швидше б понеділок, в садок тебе треба, там тебе виховають!". Ні в якому разі не можна загрожувати садком як покаранням за дитяче непослух.
Налагодьте ефективний зворотній зв’язок із вихователями, нянечкою: повідомте їм про характер дитини та як називають дитину вдома (Маринка, Маринонька). Обов’язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам’ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв’язку з вами в екстрених випадках.
Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, вона буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", – вона відчуває себе впевненіше.
Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у неї в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку вона зможе звернутися по допомогу, і як вона це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".
Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на її першу вимогу і так, як вона хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді їй доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".
Покладіть у кишеню малюка щось зі звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати).
Необхідно розширювати коло близьких людей, які приводять дитину в дитячий садок: не лише мама, але й тато, сестра, дідусь, — це значно полегшить прощання.
Зачекайте з прийомом їжі вранці: дорога до дитячого садка, зарядка та ігри викличуть у дитини апетит і допоможуть уникнути примх із приводу вживання їжі в дитсадку.
На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже вона поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитину своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.
Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам’ятайте, що дитячий сад – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.
На закінчення хотілося б сказати, що тільки батьки здатні відчути свою дитину і зрозуміти, як вчинити, де підтримати, а де проявити волю. А ми бажаємо вашим діткам чуйних і тямущих вихователів; спокійної, швидкої адаптації до дитячого саду, без стресу і сліз.
