Проблема над якою працюю

Упровадження концепції «елементарного музикування» Карла Орфа у систему музичного виховання дошкільників

     Карл Орф вважав, що головне, чого мають домогтися педагоги, це навчити дитину любити музику. Задля цього у кожного малюка потрібно розвинути музичні здібності, які у певній мірі є абсолютно в усіх і, зазвичай, проявляються лише тоді, коли дитина виступає не як пасивний слухач, а як творець музики, її активний діяч. Педагоги, залучаючи дітей до активної діяльності, спонукають їх до розкриття своїх мовленнєвих, музичних та танцювальних здібностей.

Працюючи за системою Карла Орфа, я ставлю за мету:

     •  збагачувати словник дітей, використовуючи мовленнєві вправи;

     •  стимулювати творчу рухову та мовленнєву активність;

     •  формувати вміннясупроводжувати спів грою на дитячих музичних інструментах;

-   відтворювати різними звуками (оплесками, притупами, виляскуванням) ритм музики;

-   імпровізувати;

-   створювати елементарний інструментальний супровід казок (гра на музичних інструментах — як класичних, так і саморобних);

     •  розвивати відчуття краси авторських музичних творів, народної пісні.

 Ці завдання реалізую у різних формах роботи з дітьми, зокрема під час:

     •  музичних занять;

     •  розваг;

     •  театралізованих дійств;

     •  свят;

    •  індивідуальної роботи з дітьми.

     Роботу музичного керівника продовжують вихователі. Система музичного виховання Карла Орфа гармонійно поєднується з різними видами художньої діяльності, зокрема:

          •  з малюванням;

          •  з аплікацією;

          •  з ліпленням.

  Методика проведення музичних занять за системою Карла Орфа

Використовую різні форми організації музичної діяльності дітей, та провідною серед них залишається заняття. Концепція «елементарного музикування» Карла Орфа дає змогу урізноманітнити і поглибити зміст музичних занять, адже вона передбачає глибокий органічний зв'язок музики, рухів та мовлення.

  Мовленнєві ігри та поспівки- вітання

Музичні заняття починаю з мовленнєвих ігор, поспівок, пісеньок-потішок, які діти супроводжують елементарними рухами.

Виконання під музику нескладних рухів, за допомогою яких діти обігрують спів, сприяє розвитку у них рухової та зорової пам'яті, уваги. Такі прийоми дають змогу малюкам запам'ятати поспівки набагато швидше, ніж під час звичайного співу. 

 Пальчикова гімнастика

     Для кожної вікової групи я підібралапоспівки-вітання та відповідні рухи для їх супроводу. Такі вітання створюють веселий піднесений настрій у дітей та задають емоційний тон усьому заняттю.

     У музичні заняття  обов'язково включаю пальчикову гімнастику. Адже розвиток дрібної моторики дуже тісно пов'язаний зі становленням мовлення. Зокрема, точне виконання вправ, спрямованих на розвиток дрібної моторики, сприяє розвитку артикуляційного апарату дитини, що підтверджено дослідженнями багатьох учених, серед яких всесвітньо відомі фізіолог та психолог Іван Павлов, засновник нейропсихології Олександр Лурія та інші.

     Пальчикову гімнастику можна використовувати протягом усього музичного заняття. Вона попереджає стомлюваність, дає змогу дітям швидко переключатися на інший вид діяльності, а головне — діти виконують її із задоволенням.

     Для пальчикової гімнастики  використовую цикли музичних вправ-ігор для дітей трьох — шести років: «Грайливі пальчики», «Пори року», «Що побачила Даринка у бабусі у селі», «Велика родина», «Лісові пригоди Світланки» тощо. Кожен цикл містить кілька музичних мініатюр-ігор, що об'єднані єдиною сюжетною лінією та спільним принципом роботи над дрібною моторикою.

     Так, у «Грайливих пальчиках» діти пальцями імітують різні види діяльності: крокування, гру на музичних інструментах, вправи з м'ячиком тощо.

     «Пори року» — музична пальчикова гра-казка про пори року і перетворення сніжинки. Розповідь педагога супроводжують вправи для розвитку моторики пальців рук. Емоційний стан дітей, створений музикою, сприяє більш глибокому засвоєнню отриманих знань про навколишній світ і явища природи.

У музично-сюжетному циклі «Що побачила Даринка у бабусі у селі» діти, співаючи, зображують рухами пальців різних тварин, що живуть у селі.

«Лісові пригоди Світланки» — гра-казка про лісових мешканців.

«Велика родина» — розповідь про дружні родинні стосунки.

Діти радо беруть участь у музичних пальчикових іграх. Навіть ті діти, які зазвичай малоактивні чи у яких на початку заняття був поганий настрій, захоплюючись, швидко підключаються до музичної гри.

Вправи для розвитку відчуття ритму

     Часто мовленнєві ігри плавно переходять у вправи для розвитку відчуття ритму, підкріплені за системою Карла Орфа «звуковими жестами» — оплесками, виляскуванням, притулами, цоканням язика тощо.

Гра на музичних інструментах

     У своїй практиці поєднуюмузичні вправи на розвиток звуковисотного та ладового відчуття,відчуття динаміки з використанням музичних інструментів. Діти, граючи на музичних інструментах, опановують засоби музичної виразності, зокрема такі, як: темп, ритм, регістр, артикуляцію, динаміку.

Інструменти для гри ми використовуємо не лише традиційні, аі саморобні:

•  маракаси, заповнені різною крупою, шкаралупою горіхів, насінням; 

•  різноманітні «шурхунчики», зроблені з паперу чи целофану;

•  металеві інструменти на кшталт дзвіночків чи тріскачок, виготовлені з підвішених або з'єднаних гвіздочків, ключиків, пластинок, пробок тощо.